Інформація для батьків
ЗАПОБІГАННЯ ДИТЯЧОМУ ТРАВМАТИЗМУ
Дитячий травматизм: як уберегти дитину?
Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі дорослих.
Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно.
Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ.
Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.
Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:
- побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
- вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);
- спортивний;
- інший.
Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.
Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова.
У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм.
Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів.
Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – вона чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.
У віці від року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливою. Тому до травм від заковтування предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари, переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.
Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму збільшується.
Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий травматизм.
Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік:в цей час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед однолітками, бути не гірше, ніж інші, і безрозсудною сміливістю.
Профілактика дитячого травматизму
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.
Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз’яснювали.
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.
У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.
Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.
Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.
Удома – заховати від дитини крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати (миючі засоби, фарби, лаки і ін.). Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть їй, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай вона дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.
Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!
Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать її правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.
І. ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним. Дорослі зобов’язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.
Більшість травм, які діти отримують можна уникнути.
Основні види травм, які діти можуть отримати та їхні причини:
- опіки від гарячої плити, посуду, їжі, окропу, пари, праски, інших електроприладів і відкритого вогню;
- падіння з ліжка, вікна, столу і сходинок тощо;
- задуха від дрібних предметів (монет, гудзиків, гайок тощо);
- отруєння побутовими хімічними речовинами (інсектицидами, миючими рідинами, відбілювачами та ін);
- ураження електричним струмом від несправних електроприладів, оголених проводів, від втикання голок, ножів і інших металевих предметів в розетки і настінну проводку.
***
ПАМ’ЯТКА
Із забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку
Шановні батьки!
Життя в умовах великого міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати наступні правила:
- не залишати дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час;
- навчати дітей користуватися дверним вічком;
- не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму;
- не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими людьми на вулиці;
- вчити користуватися телефоном для виклику служб: 101, 102, 103,104;
- забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
- забороняти грати ріжучими, гострими та вибуховонебезпечними предметами;
- забороняти користуватись ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити у ліфт з незнайомими людьми;
- вчити дітей звертатись за допомогою до людей, які працюють у правоохоронних органах;
- не дозволяти дражнити тварин, попереджувати зародження в дитині жорстокого відношення до «друзів наших менших».
Шановні батьки! Проявляйте терпіння і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я.
Сподіваємось, що ця пам’ятка допоможе Вам зберегти дитину від біди!
***
з попередження пожежі від дитячих пустощів з вогнем
Шановні батьки!
Велика кількість пожеж зчиняється від дитячих пустощів з вогнем. Вогнем знищується багато чого, а нерідко в пожежах гинуть і травмуються діти.
Щоб не допустити пожежі від дитячих пустощів з вогнем, необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:
- зберігати сірники в місцях недоступних дітям;
- не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади тощо;
- не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;
- тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються ( бензин, ацетон, спирт, тощо);
- не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих;
- не залишати малолітніх дітей без догляду.
Шановні батьки! Ставтесь до ігор дітей з вогнем негативно. Роз’яснюйте, що їх ігри, пов’язані з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель майна, загибель людей у вогні.
Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.
Сподіваємось, що ви з усією відповідальністю поставитесь до наших порад.
При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101»
Рекомендації «Як надати дитині домедичну допомогу при травматизмі»
Дитячий травматизм – неприємна тема. Втім, щоб процес лікування проходив максимально безпечно, а батьки знали, що робити при пошкодженнях, про неї потрібно говорити. Сьогодні розповідаємо про правила надання першої допомоги при травматизації.
Як би ми не намагались вберегти своїх дітей від травм, обираючи для прогулянок безпечні дитячі майданчики, купуючи якісні іграшки, які відповідають віку дитини, – все одно повністю убезпечити дитину не вдасться.
Одним із найбільш розповсюджених видів травмування серед дітей є падіння.
Найбільшу кількість травм через падіння зазнають діти молодшого та середнього шкільного віку, при чому хлопчики травмуються набагато частіше за дівчаток – та становлять 65–70% усіх травмованих дітей. Це можна пояснити їхньою схильністю до рухливих ігор та активного відпочинку.
Якщо вдома діти травмуються приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці.
Для уникнення травм, дотримуйтесь простих правил:
* Виховуйте в дитині обачливість і обережність.
* Регулярно розповідайте про небезпеку від пустощів на балконах, драбинах, сходах. Привчіть дитину міцно триматися за поручні під час підйому та спуску.
* Не дозволяйте дитині залізти на високі дерева та споруди.
* Інформуйте дитину, про небезпеку каналізаційних люків, підвалів та канав.
* Під час прогулянки перевіряйте гойдалки та спортивний інвентар на дитячому майданчику перед катанням чи тренуванням, не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках
* Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.
* Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.
Ці прості правила можуть врятувати дитині життя. Та як поводитися, коли уникнути травмування все ж таки не вдалось?
Як правильно організувати першу допомогу
В першу чергу намагайтесь зберігати спокій, щоб не налякати і без того засмучене дитя. Знайдіть зручне місце, щоб посадити або покласти постраждалого для огляду та з’ясування тяжкості його стану. Ця інформація є обов’язковою та необхідною, щоб зрозуміти, чи є потреба викликати швидку допомогу.
Отже:
-
з’ясуйте, що саме болить (рука, нога, палець, можливо дитина відчуває якийсь біль всередині).
-
По можливості встановіть характер болю (ріжучий, колючий, ниючий) та його тривалість (присутній постійно чи залежить від певних факторів: рухів, вдихів тощо).
-
Обов‘язково потрібно оглянути уражену ділянку тіла та з’ясувати чи є пошкодження (порізи, садна) тканини.
-
Якщо дитина відчуває біль в будь-якій з кінцівок попросіть її порухати пальцями, з метою виключення наявності перелому.
Згідно з отриманою інформації потрібно дійти висновку наскільки дитина потребує невідкладної допомоги.
-
У випадку, коли викликати швидку допомогу немає нагальної потреби, в обов‘язковому порядку повідомте батьків (якщо це не ваша дитина) про ситуацію яка склалась. Це важливо тому, що бувають випадки, коли отримані травми не дають загрозливих симптомів одразу, а можуть проявити їх лише через певний час (від 1–2 годин до 1–2 діб). Тому за дитиною необхідне спостереження.
У випадку, коли характер травми не несе суттєвих загроз для життя дитини, але в місці удару наявні садна чи гематоми, необхідно провести ретельний огляд ураженої ділянки. За потреби обробити рану розчином перекису водню або промити чистою кип’яченою водою, потім скористатись антисептиком (не наносити на рану, а обробляти навколо травмованої ділянки), накласти стерильну пов’язку.
У випадку, коли зменшення симптоматики не відбувається або вона посилюється – не зволікайте та зверніться до фахівця.
Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.
Основні принципи надання першої допомоги:
-
правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись; головне правило першої допомоги – не нашкодити);
-
швидкість;
-
продуманість, рішучість, спокій.
ЯК НАДАТИ ПЕРШУ ДОПОМОГУ
Алгоритм ваших дій має бути таким:
-
Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.
-
Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).
-
За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
-
Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.
-
Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
-
Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.
-
Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
-
Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.
Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.
Інформаційні матеріали щодо вибухонебезпечних предметів
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Дія. Цифрова освіта
Рекомендовані освітні серіали:
- Основи кібергігієни https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene
- Кіберняні https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernanny
- Обережно!Кібершахраї https://osvita.diia.gov.ua/courses/attention- cyber-fraudsters
- Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey
- Як громаді стати цифровою https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities
Сучасні діти дедалі більше часу проводять у взаємодії з комп’ютерами, телевізорами, телефонами й іншими пристроями. Вони
використовують комп’ютер для навчання, розваг і спілкування з друзями й родиною. Поступово діти все більше використовуватимуть технології та проводитимуть багато часу біля екранів. Сучасні технології відкривають величезні можливості для саморозвитку й самовдосконалення, однак водночас несуть загрози.Треба пам’ятати,що тривале використання ґаджетів впливає назір дитини, тому важливо додавати рухову активність. Роль дорослих полягає в тому, щоб у дошкільному віці закласти основи безпечного користування цифровими технологіями, пояснити ризики тривалого перебування перед екраном і правила безпечної поведінки в Інтернеті. Безпечне використування дитиною Інтернету, тільки в супроводі дорослого.
Безпечне використання комп’ютерних технологій