Департамент Вінницької міської ради 
Комунальний заклад 
„Дошкільний навчальний заклад №35 Вінницької міської ради”;
21036 м. Вінниця, вул. Хмельніцьке шосе 16
тел: (0432) 59-21-53   ; email: vndnz35@ukr.net

Десять кроків до письма

«Пиши рівно! Старайся! Брудно!» — чи знайдуться серед нас щасливчики, у чиїх зошитах у початкових класах не зустрічалися б подібні вчительські ремарки. Проте першокласник зазвичай не зовсім розуміє, що конкретно потрібно зробити, щоб вчителька була задоволена. Та й батьки зчаста не знають, як допомогти малюку освоїти пропис. Тож нерідко усе сходить на гримання, сльози й сварки, а почерк у дитини так і залишається негарним.

Невже людство й досі не винайшло способу, як зробити на­вчання письма не таким складним та ефективнішим? Зви­чайно, такий спосіб є. Секрет у тому, щоб правильно організувати процес підготовки до письма. Щоб дитина могла вільно оволодіти необхідними для письма навичками, потрібно дотримуватися пев­ної послідовності. Для цього розроблено спеціальну систему вправ, розбиту на десять етапів або кроків. Тож завдяки такій системі робо­ти у майбутнього першокласника поступово сформуються необхідні для письма навички і, прийшовши до школи, він без особливих труд­нощів виконуватиме завдання у прописах. Зупинимося на кожному кроці детальніше.

Крок 1. Учимо дитину правильно сидіти

Ще до того, як дитина почне оволодівати навичками письма, не­обхідно привчити її правильно сидіти. Бо неправильна поза не лише нашкодить зору і поставі дитини, а й перешкоджатиме формуванню у неї правильних рухів, необхідних для письма. Тож не сподівайтеся, що дитина, сидячи у неправильній позі за столом, швидко навчить­ся писати. Виправити ж неправильну позу, коли малюк вже звикне до неї, не просто важко, а практично неможливо.
Тому необхідно одразу ж привчати дошкільника дотримуватися таких нескладних правил:

  • сидіти прямо
  • спиратися на спинку стільця
  • не спиратися грудьми на стіл
  • ноги тримати прямо, з упором на підлогу або підставку (якщо стілець занадто високий)
  • тулуб і голову тримати рівно
  • обидві руки — на столі, при цьому лікті виступають за край столу
  • світло при роботі падає зліва (у шульг — справа)

Крок 2. Учимо дитину правильно розміщувати зошит і тримати ручку

Від розміщування зошита на столі та уміння правильно трима­ти ручку залежить не лише почерк, а й постава дитини. Тому допоки цей етап не буде твердо засвоєний, не варто переходити до наступ­ного. Зауважте, праворукі й ліворукі діти мають по-різному розмі­щувати зошит на столі і тримати ручку.
Поради для праворукої дитини:

  • зошит слід трохи нахилити вправо, щоб його нижній лівий край був на рівні середини грудей. Таке положення зошита дасть змогу вільніше пересувати руку вздовж рядка;
  • зошит спочатку потрібно підтримувати лівою рукою знизу, а коли сторінку буде майже заповнено — зверху;
  • ручку слід класти на лівий бік середнього пальця. Вказівним пальцем потрібно притримувати ручку згори, великим — з лівого боку. Усі три пальці мають бути злегка зігнуті. Вказівний
  • палець не повинен прогинатися. Рука під час письма має спиратися на верхній суглоб загнутого всередину мізинця. Вказівний палець слід тримати на відстані 2 см від кінчика стержня.

Поради для ліворукої дитини:

  • зошит слід розмістити ближче до лівої руки і трохи нахили­ти вправо;
  • ручку потрібно брати трохи вище — на відстані 3—4 см від кінчика стержня Вказівний палець потрібно практично не прогинати Ручку слід класти плоскіше вздовж велико­го пальця. Кута між ручкою і кистю практично не повинно бути.

Крок 3. Учимо дитину малювати прямі лінії

У 5—6 років, коли починається підготовка до письма, у дітей ще не сформовано поняття «вгору» і «вниз», «справа» і «зліва», «посе­редині». Зчаста, навіть прийшовши до першого класу, діти просто не розуміють, що має на увазі вчитель, кажучи, наприклад: «Заокруглю­ємо донизу і вліво».
Тож спочатку дитина має освоїти поняття «вгору», «вниз», «справа», «зліва», «посередині» у грі, без графічних рухів (див. Дода­ток). Коли вона зрозуміє, чого від неї хочуть, слід запропонувати їй з’єднати точки за стрілочками у заданому напрямку: «вгору», «вниз», «вправо», «вліво».
Увага! Необхідно домагатися, щоб рух дійсно починався і за­кінчувався у заданій точці.
Дошкільник має навчитися розрізняти, розуміти і відчувати, що його рука дійсно може вільно рухатися у різних напрямках.

Крок 4. Учимо дитину малювати паралельні лінії

Непаралельність штрихів — найчастіше порушення почерку. До того ж зазвичай діти не розуміють, чому вони пишуть негарно, а дорослі не можуть їм цього пояснити. Домагатися паралельності за допомогою трафаретів і косих лінійок безглуздо, бо коли дити­на перейде до роботи на аркуші без розлініювання, потрібно буде освоювати навичку наново. Ліпше відпрацювати її на до письмовому етапі.
Для цього поясніть дитині, що таке паралельні лінії. Найпро­стіше визначення — рівні лінії на однаковій відстані одна від од­ної.
Поясніть і покажіть, що всі вертикальні і навскісні штрихи по­трібно писати тільки зверху вниз, а горизонтальні — тільки зліва на­право.
Найефективніший спосіб тренування — штрихування.
Увага! Для роботи обирайте невеликі малюнки, щоб штрихові лінії не були занадто довгими. Важливо не багато штрихува­ти, а робити все правильно.

Крок 5. Учимо дитину малювати півовали

Півовали — складова частина як друкованих, так і письмових букв. Малювати ці елементи дитині досить складно, оскільки потріб­но враховувати:
• орієнтування у просторі;
• співвідношення висоти і ширини.
При виконанні таких фігур необхідно звертати увагу на поло­ження руки: кисть має спиратися лише на мізинець.

Крок 6. Учимо дитину малювати круги і овали

Щоб круг або овал не перетворювалися на карлючки, необхідно витримати чітку траєкторію руху, що для дитини 6 — 7 років досить складно.
Тож для тренування навички корисно «розкручувати» і «закру­чувати» спіралі.
Щоб побачити і чітко зрозуміти, чим відрізняються круг і овал,
корисно малювати ці фігури поруч і порівнювати.

Крок 7. Учимо дитину малюват зигзаги і прямі

Нерідко дитина непогано оволодіває написанням окремих букв, але при спробі написати слово перші декілька букв зазвичай пра­вильні, а от наступні стають меншими, змінюється нахил, пропор­ції. Це відбувається через те, що дитина не вміє вільно рухати руку вздовж рядка, напружує її, жорстко спирається на мізинець або на всю руку.
Щоб цього не сталося, треба на попередньому етапі навчити дитину вільно рухати руку вздовж рядка. Для цього варто обира­ти великі графічні елементи: «хвилі», «хмари», «дороги з гірками». Спочатку слід запропонувати дитині «проїхати широкою дорогою», потім — «вузькою стежиною». Потрібно розпочинати з пунктирних ліній, а коли вони почнуть виходити, можна вчити дитину виконува­ти суцільні лінії, не відриваючи руки.

Крок 8. Учимо дитину розрізняти та писати елементи друкованих букв

Ознайомлення дитини з алфавітом рекомендуємо поєднувати з аналізом елементів букв та їхніх з’єднань, конструюванням букв із сірників або з інших матеріалів.
На цьому етапі дитині необхідно зрозуміти, що таке робочий рядок, його нижня і верхня межа, серединна лінія. Написати навіть найпростіші і добре відпрацьовані елементи друкованих букв у ро­бочому рядку — нове й досить не просте завдання для 6—7-річної ди­тини.
Під час цієї роботи діти усвідомлюють, що «палички» і «кружеч­ки», які вони пишуть, — це елементи букв. Оволодівши конструю­ванням друкованих букв, засвоївши спосіб їх розміщення у рядку, дитина легко вчиться робити те саме і з письмовими буквами.

Крок 9. Учимо дитину писати друковані букви

Коли восьмий крок засвоєно, дитині нескладно навчитися пи­сати друковані букви у рядку. Щоб закріпити зоровий образ букви і уникнути механічного копіювання, корисно виконувати завдан­ня типу «допиши букву». Точки початку руху і стрілки допомагають сформувати правильну траєкторію рухів при письмі.
Крім того, при виконанні таких завдань:
• закріплюється зоровий образ букви;
• удосконалюється система рухової координації;
• відпрацьовується уміння чітко виконувати інструкцію, ви­значати послідовність дій.

Крок 10. Учимо дитину писати елементи письмових букв

Фактично, дев’ятий крок завершує дошкільний етап підготовки до письма. Наступний, десятий крок варто починати опановувати тільки у школі. Його побудовано так само, як і попередні: на основі усвідомленого виконання графічних рухів, подальшого вдосконален­ня зорово-просторового сприйняття, зорово-моторної координації, здатності до аналізу і синтезу, довільної регуляції уваги і організації діяльності. Але це вже тема для окремої розмови на сторінках видан­ня для шкільних педагогів.