Школа – новий етап життя. Кожен дорослий знає, що це не лише місце, де здобувають знання, а й справжня школа життя. Першого вересня ваше дошкільнятко порине у світ, де все для нього буде новим і захопливим: перший вчитель, незвичний розпорядок дня, нові друзі. Тож до підготовки своєї дитини до школи слід поставитись вкрай відповідально, щоб майбутній школярик отримав лише позитивні враження від таких змін.

Перш за все, школа – це багато людей довкола, тож дуже важливо, щоб дитина не розгубилася у новому оточенні. Якщо ваша дитина відвідувала дитячий садок, це значно спрощує завдання, адже вона вже має досвід життя у колективі і пристосуватися їй буде значно легше. Однак швидкість адаптації залежить ще й від її характеру. Якщо ж ваш дошкільник не відвідував дитсадок, варто замислитися про підготовчі курси перед першим класом. До речі, таку підготовку краще розпочати заздалегідь – за півроку, а краще – за рік.

Звісно, у наш час багато батьків прагнуть із найменшого віку навчити дитину всьому на світі: починаючи з оригамі та закінчуючи іноземними мовами. Інші, навпаки, не перевантажують малюка надмірним навчанням, даючи насолодитись безтурботністю свого ніжного віку. Та в усі часи основними навичками, які знадобляться майбутньому першокласнику, були і є читання, письмо й елементарна математика. Дошкільнята повинні мати добре розвинену дрібну моторику пальців, творчо підходити до простих завдань, розрізняти літери і вміти їх називати. Окрім цього, бути достатньо самостійними та охайними, вміти чемно поводитись. Намагайтеся всебічно розвивати пам’ять та увагу дитини, формувати вміння виражати свої думки та вислуховувати інших. Пропонуйте маляті переказувати вам оповідання чи казки, описувати побачене, доповнювати речення – усе це допомагає розвивати словниковий запас.

Ще однією ознакою готовності до школи є вміння дотримуватись правил і дисципліни. Адже це засада встановлення успішних стосунків «учитель – учень» і спілкування у колективі. Важливо, щоб дитина розуміла, навіщо потрібно відповідати на уроці,уважно слухати та не заважати іншим.

Та пам’ятайте: не менш важливою за фізичні й інтелектуальні вміння вашої дитини є її психологічна готовність – упевненість у своїх силах і в надійній підтримці батьків. Дуже важливо сформувати у дитини відчуття значущості навчання. Школа вчить її самостійності: тут вона вперше виходить із сім’ї в інше середовище, вчиться визначати цілі та досягати їх, відповідати за свої вчинки. Покажіть дитині, що пишаєтесь нею і тим, яка вона тепер самостійна. Тоді й сам школярик буде відчувати себе дорослою і відповідальною людиною.

Якщо у дитини щось не виходить, в жодному разі не лякайте її тим, що її не візьмуть до школи. Це не дасть виховного ефекту, а лише пробудить невпевненість у собі та страх. Мотивація – ось ваша мета! Звісно, всі батьки хочуть бачити у щоденнику свого школярика лише гарні оцінки, та не слід зациклюватися на них. Заохочуйте і хваліть свою дитину та не пов’язуйте це лише з оцінками. Також не слід вимірювати успіх маленького учня у грошовому еквіваленті. Похід в кіно, зоопарк, парк атракціонів чи просто смачний подаруночок мотивують не менше.

Випровадивши дитину до школи, не слід розслаблятися! Дуже важливо спостерігати за її адаптацією і, перш за все, за її настроєм. Якщо ваш маленький школярик із радістю йде до школи, любить дізнаватися щось нове, а повертаючись додому, із захватом розповідає про своє шкільне життя, то турбуватися нема про що. Якщо ж навпаки, то слід одразу ж шукати причину. В першу чергу, потрібно звернути увагу на стосунки дитини з однокласниками. Поцікавтесь у вчителя, як справи у вашої дитини. Пам’ятайте, тепер вчитель – це ваш вірний союзник у виховному процесі, тож дуже важливо знайти з ним взаєморозуміння.

Бажаємо вам терпіння та наснаги, адже в житті вашого маленького школярика починається нелегкий етап, що потребує праці, уваги і терпіння як з його, так і з вашого боку.