Департамент Вінницької міської ради 
Комунальний заклад 
„Дошкільний навчальний заклад №35 Вінницької міської ради”;
21036 м. Вінниця, вул. Хмельніцьке шосе 16
тел: (0432) 59-21-53   ; email: vndnz35@ukr.net

ДИТЯЧІ ІСТЕРИКИ: ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?

ДИТЯЧІ ІСТЕРИКИ: ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?

ДИТЯЧІ ІСТЕРИКИ: ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ?

Розгубленість, сором, роздратування, злість, відчай – такий спектр почуттів виникає у батьків, коли дитина влаштовує істерику, тим більше на людях. Що робити? Чекати, доки мине? Негайно дати дитині те, що вона вимагає?

«Перше за все потрібно з’ясувати причину порушення поведінки», – вважає дитячий невролог клініки «Френдлік» Ольга Тишковець. «Причини можуть бути різними і багато від чого залежать. Наприклад, дворічний малюк ще не може висловити свої потреби, тому кричить. Трирічка – виявляє властивий цьому віку негативізм. Старші діти маніпулюють або привертають до себе увагу. На жаль, іноді істерики можуть бути пов’язані з порушеннями у роботи нервової системи.»

«Тригери» істерики:

  • Погане самопочуття
  • Фізичний дискомфорт (голод, спрага, втома, жарко, холодно, незручний одяг, поза тощо)
  • Емоційне перевантаження (часто після відвідувань дитячих розважальних центрів або перебування у галасливій компанії)
  • Травматична подія (дитина побачила сварку батьків, боїться робити щеплення)
  • Забагато обмежень і заборон або навпаки, занадто м’який стиль виховання, коли дитина зовсім не знає обмежень та меж.

Загалом, істерика – це сильний прояв емоції, який дитина в силу незрілості мозку ще не здатна контролювати.

Що робити, коли у дитини істерика?

  • Залишатись поруч, у полі зору дитини. Не залишати дитину «перекричати без глядачів»: істерика – це пошук контакту із дорослим і ігноруючи її, ви шкодите дитині.
  • Зберігати спокій, не перейматись через враження, яке справляє ваша дитина на оточення. Глибоко вдихніть. Якщо дитина б’ється в істериці, це зовсім не означає, що ви погані батьки
  • Спробувати обійняти дитину, але не наполягати
  • Не виконуйте вимоги миттєво: ваше «Ні» повинно означати «Ні». Але подумайте, чи не забагато ви забороняєте.
  • Прийміть емоцію дитини, яку несе в собі істерика.
  • Коли все позаду, поговоріть про те, що сталося, назвіть емоції, скажіть, що відчувати злість, сумувати – це природньо. «Ти розлютився, тому що…»

Червоні прапори: коли істерика може бути ознакою нездоров’я:

  • Епізоди з часом частішають, відбуваються по кілька разів на день.
  • Істерики тривають довго, півгодини і більше.
  • Дитина під час істерики втрачає свідомість, затримує дихання, стає блідою.
  • Є додаткові симптоми: поганий сон, тривожність, нервові тики, відкат у навичках – наприклад, енурез.
  • Якщо дитина проявляє агресію або самоагресію (наприклад, б’є себе по голові, або б’є інших).

Профілактика істерик – це створення правильних умов для здорового дозрівання нервової системи малюка

  • Зрозумілі правила життя (тато і мама дозволяють або забороняють одне й те саме).
  • Режим, передбачуваність подій упродовж дня.
  • Дім – безпечне місце, де дитина відчуває емоційний комфорт. Не сваріться при дітях!
  • Спілкування у родинному колі, тепло і увага.
  • Обмежений екранний час (дивіться наш пост про використання гаджетів).