Слово «планета» у перекладі з грецької мови означає «блукаюче світило». Ще у сиву давнину жерці, спостерігаючи за положенням зірок на небі, помітили яскраві світила, що змінювали своє положення відносно зірок. Відтак планети не мають певного місця на небі, вони постійно обертаються навколо Сонця. Небесне світило разом з усіма планетами називаються Сонячною системою.

Розгляньмо її детальніше. Найближча до Сонця планета – Меркурій, далі Венера, потім наша Земля та Марс.

Дещо далі – Юпітер – найбільша планета. На її поверхні завжди холодно: 140 градусів морозу. Це майже в 6 разів холодніше, ніж узимку на Землі.

Потім – Сатурн – найоригінальніша планета. Навколо неї світяться прекрасні яскраві кола, які можна побачити в телескоп.

Далі обертаються Уран, Нептун .

Окрім цих великих планет, у Сонячній системі ще є дуже багато малих, які називаються астероїдами.